Мезатон розчин для ін'єкцій 10 мг/мл ампула 1 мл №10

Розчин для ін'єкцій «Мезатон» застосовується при наступних показаннях:

артеріальна гіпотензія; шок (травматичний, токсичний); судинна недостатність при передозуванні вазодилататорів; як вазоконстриктор при проведенні місцевої анестезії.

Склад

Діюча речовина - phenylephrine (1 мл розчину містить фенілефрину гідрохлориду 10 мг).

Допоміжні речовини: гліцерин, вода для ін'єкцій.

Протипоказання

підвищена чутливість до компонентів препарату; всі види артеріальних гіпертензій, кардіосклероз, галотанового або ціклопропановий наркоз, гіпертрофічна кардіоміопатія, феохромоцитома, фібриляція шлуночків, оклюзійні захворювання судин: артеріальна тромбоемболія, атеросклероз, облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера), хвороба Рейно, схильність судин до спазмів при відмороженні, діабетичний ендартеріїт, тиреотоксикоз , тахіаритмія, метаболічний ацидоз, гіперкапнія, гіпоксія, глаукома, важкий стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, порфірія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, цукровий діабет; пацієнти із захворюваннями передміхурової залози, у яких існує підвищений ризик затримки сечі; одночасний прийом з інгібіторами МАО і протягом 14-ти днів після закінчення їх застосування; пацієнти похилого віку.

Спосіб застосування

Препарат застосовувати дорослим внутрішньовенно, внутрішньом'язово і підшкірно. Разова доза препарату при внутрішньовенному введенні при колапсі - 0,1-0,3-0,5 мл 1% розчину. При внутрішньовенному введенні разову дозу розводити в 20-ти мл 5% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду, вводити повільно, струминно. При необхідності введення повторити.

Препарат дозволяється вводити внутрішньовенно крапельно, для чого 1 мл 1% розчину Мезатону розчинити в 250-500 мл 5% розчину глюкози.

При внутрішньом'язовому і підшкірному введенні разова доза для дорослих становить 0,3-1 мл 1% розчину.

При місцевій анестезії додавати по 0,3-0,5 мл 1% розчину на 10 мл розчину анестетика.

Для запобігання «синдрому відміни», після тривалої інфузії препарату дозу слід знижувати поступово.

Інфузію відновлювати, якщо систолічний артеріальний тиск знижується до 70-80 мм ртутного стовпа.

Вищі дози для дорослих при внутрішньом'язовому і підшкірному введенні: разова - 10 мг, добова - 50 мг. Вища доза при внутрішньовенному введенні дорослим: разова - 5 мг, добова - 25 мг.

Особливості застосування

Вагітні

Препарат протипоказаний в період вагітності або годування груддю. При необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.

Діти

Препарат не застосовувати дітям.

Водії

При застосуванні препарату протипоказано керувати автотранспортом або іншими небезпечними механізмами.

Передозування

Симптоми: шлуночкова екстрасистолія, короткі пароксизми шлуночкової тахікардії, відчуття тяжкості в голові або кінцівках, надмірне підвищення артеріального тиску.

Лікування: внутрішньовенно вводити α-адреноблокатори короткої дії (фентоламін). При порушенні серцевого ритму вводити β-адреноблокатори (пропранолол).

Побічні ефекти

З боку серцево-судинної системи: напади стенокардії, брадикардія, підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія, шлуночкові аритмії (особливо при застосуванні в високих дозах), посилення серцебиття.

З боку нервової системи: головний біль, дратівливість, рухове занепокоєння, запаморочення, відчуття страху, занепокоєння, слабкість, блідість шкіри обличчя, тремор, судоми, крововилив в мозок.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювота.

З боку дихальної системи: задишка.

Алергічні реакції: шкірні висипання, свербіж.

З боку органу зору: біль в очах, гіперемія кон'юнктиви, алергічна реакція з боку вік, мідріаз.

З боку сечовидільної системи: порушення сечовипускання, затримка сечі.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 4 роки.