Депресія

Депресією називають поширений психоневрологічний розлад, при якому змінюється ставлення людини до життя і звичної діяльності. Сьогодні депресія є одним з найпоширеніших захворювань у всьому світі — за статистикою, нею страждає більше 20% жителів розвинених країн.

У людей з депресивними розладами з'являється дратівливість, втома і відчуття глибокої печалі. Їх перестає цікавити все те, що раніше приносило радість і задоволення. Практично завжди депресія різко знижує якість життя і завдає страждань як самому хворому, так і його близьким. Оскільки далеко не всі люди обізнані з ознаками і наслідками депресії, більшість з них не отримує своєчасну допомогу. У багатьох хвороба набуває тяжкого і затяжного характеру, а в деяких випадках навіть призводить до самогубства.

Причини депресії

На сьогоднішній день депресія вважається багатофакторним захворюванням, до розвитку якого призводить одночасний вплив відразу декількох причинних факторів. Найчастіше причиною депресивних розладів стають сильні стреси, перевтома і психотравмуючі події (розлучення, втрата роботи, смерть близької людини тощо).

Більше всього до депресивних розладів схильні:

• люди з підвищеною емоційністю, зайвою тривожністю, пасивною життєвою позицією;
• хворі з психічними розладами;
• особи з ендокринними порушеннями, наприклад, з дисфункцією щитовидної залози;
• жінки під час вагітності, після пологів, у період менопаузи (в результаті різкої зміни гормонального фону).

Розвитку депресії часто сприяють важкі хронічні захворювання, відсутність здорового харчування, зловживання алкоголем або наркотиками, вимушене проживання з неприємними людьми, постійний брак грошей, зниження якості життя і т.д.

Симптоми депресії

Зовнішні ознаки депресивних розладів досить різноманітні і варіюють в залежності від форми захворювання. Як правило, депресія проявляється цілим комплексом неприємних симптомів і розладами в емоційній, розумовій і поведінковій сферах. Разом з тим у хворих виникають фізіологічні порушення — безсоння, переїдання, зниження лібідо, запори, слабкість, підвищена стомлюваність і неприємні відчуття в різних частинах тіла.

Емоційні прояви депресії:

• почуття пригніченості, туги, страждання, відчаю;
• підвищена дратівливість;
• внутрішнє напруження;
• тривожність;
• постійне передчуття біди.

Розумові прояви:

• переважання негативних думок про себе, про життя, про світ в цілому;
• думки про власну нікчемність і непотрібність;
• песимістичний життєвий настрой;
• негативний бачення майбутнього;
• труднощі в ухваленні будь-яких рішень;
• уповільнене мислення;
• труднощі при концентрації уваги.

Поведінкові прояви:

• відмова від розваг;
• уникнення соціальних контактів;
• труднощі при залученні в цілеспрямовану діяльність;
• зловживання алкоголем і / або психоактивними речовинами, яке приносить тимчасове полегшення самопочуття.

Діагностика і лікування депресії

Діагностикою та лікуванням депресивних розладів займається лікар-психотерапевт або психіатр. Діагноз ставлять на підставі характерної клінічної картини хвороби, якщо типові симптоми зберігаються протягом двох або більше тижнів. У діагностичних цілях можуть проводити спеціальні тести, що дозволяють визначити рівень тривожності, ангедонію, суїцидальні нахили.

Лікування депресії проводять за допомогою психотерапії, головна мета якої — налаштувати людину на позитивний лад і відучити її концентруватися на негативних моментах у житті. Разом з тим хворому призначають антидепресанти з необхідною дією — седативною, протитревожною, стимулюючою чи іншою. Медикаментозні засоби, їх дозування і тривалість прийому визначає фахівець після ретельного обстеження.

Поряд з психотерапією і фармакотерапією для лікування депресії можуть використовувати допоміжні методи — гіпнотерапію, фізіотерапію, ароматерапію, арт-терапію, медитації і т.д.