Діафрагмальна грижа

Під діафрагмальною грижею розуміють стан, при якому органи черевної порожнини переміщуються в грудну порожнину через природні або патологічні отвори діафрагми. Діафрагмальна грижа може протікати безсимптомно, а може призводити до диспептичних явищ, порушення дихання та серцевої діяльності. Патологія вимагає точної діагностики та лікування.

Частота виникнення діафрагмальних гриж становить близько 10% від усіх видів гриж в молодості та з віком зростає. До 50-60 років це вже 50% від усіх видів грижових утворень. Діафрагмальна грижа діагностується досить часто при скаргах на біль у грудях та порушеннях роботи серця (7-10% усіх скарг). Вроджена діафрагмальна грижа є досить частою причиною мертвонародження.

Причини виникнення діафрагмальної грижі

Діафрагмальна грижа може утворитися з різних причин, серед яких:

• аномальна будова стравоходу та діафрагмальних м'язів,
• дисплазія сполучної тканини діафрагми,
• травми діафрагми,
• підвищення тиску в черевній порожнині,
• хронічні захворювання ШКТ.

Сприяти розвитку діафрагмальної грижі можуть:

• тяжкі пологи,
• інтоксикації,
• пережитий сепсис.

З віком ймовірність розвитку діафрагмальної грижі збільшується через зниження тонусу м'язів діафрагми.

Симптоми діафрагмальної грижі

Симптоматика діафрагмальної грижі пов'язана з тим, що частина органів черевної порожнини зміщується в грудну клітину, виникає перегин цих органів, а органи, які розміщуються в середостінні через це зміщуються зі своїх місць. Це може викликати шлунково-кишкові або легенево-серцеві симптоми.

Серед характерних симптомів:

• бурчанняі булькання в грудях,
• відрижка,
• печія,
• метеоризм,
• біль у грудях, який може віддавати в плече,
• задишка та тахікардія після вживання багатої кількості їжі,
• відчуття грудки.

Якщо грижа невелика, то симптоми можуть виявлятися слабо, але великі грижі дають сильну симптоматику.

Діафрагмальні грижі можуть давати ускладнення, такі як розвиток рефлюкс-езофагіту, кровотечі. Якщо відбувається утиск грижі, то може розвинутися некроз тканин, виникнути перитоніт. Якщо грижа тривалий час тисне на серце або легені, то може розвиватися дихальна і легенева недостатність.

Діагностика діафрагмальної грижі

Діагностувати діафрагмальну грижу без спеціального обстеження практично неможливо, оскільки патологія дає симптоматику схожу з багатьма іншими захворюваннями.

Для діагностики діафрагмальної грижі використовують:

• рентген грудної клітини,
• гастроскопію.

Додатково для отримання повноцінної картини стану можуть призначатися УЗД черевної порожнини, комп'ютерна томографія, ехокардіографія.

Лікування діафрагмальної грижі

Якщо діафрагмальна грижа невелика, не дає симптомів, що турбують, то може бути рекомендована консервативна терапія. У цьому випадку проводиться моніторинг стану, призначається дієта, рекомендується вживання їжі невеликими порціями. Можливе призначення препаратів, які нормалізують моторику травного тракту, зменшують кислотність, протизапальні засоби.

При великих діафрагмальних грижах, які викликають неприємні відчуття, рекомендується хірургічне втручання. Операція може проводитись із застосуванням лапароскопічних технік або робитися з відкритим розрізом. Також можуть застосовуватись ендоскопічні техніки. Вибирати методику оперативного втручання має лікар з урахуванням особливостей стану та інших показників здоров'я.