Затримка сечі

Затримка сечовипускання або ішурія – це стан, при якому виникають перешкоди під час спорожнення сечового міхура. Він виникає при багатьох урологічних патологіях.

Ішурія може бути повною, неповною, гострою та хронічною. При неповному сечовипусканні в сечовому міхурі залишається більш як 20 мл сечі. Неповна ішурія може прогресувати й переходити в повну. Гостра затримка сечі відрізняється тим, що настає миттєве припинення відтоку сечі, наприклад, через каміння, що перекриває просвіт сечовивідного каналу.

Причини затримки сечі

Причини, за якими порушується відтік сечі можуть бути досить різноманітними:

• Блокування сечівника. Може розвиватися через низку обставин (камінь, поліпи, рак, вроджені дефекти сечовипускального каналу та т. ін.) або на рівні міхурово-уретрального сегмента, або на рівні сечівника.
• Травми. Відтік сечі може бути порушений, наприклад, при розтрощенні сечівника.
• Передавлювання сечівника. Може спостерігатися при пухлині простати, аденомі простати, пухлинах прямої кишки, гематомах, фімозі, баланопоститі та ін.
• Хвороби нервової системи. Можуть призводити до неврологічної дисфункції сечового міхура.
• Медикаментозна інтоксикація. Деякими снодійними та наркотичними препаратами.

Симптоми затримки сечовипускання

При порушеннях сечовипускання спостерігаються:

• часті позиви до сечовипускання, при цьому порції сечі, зазвичай, невеликі,
• відчуття недостатнього спорожнення сечового міхура,
• біль на початку процесу сечовипускання,
• біль в паху.

При хронічній затримці сечовипускання можуть бути присутніми тільки відчуття не до кінця спорожнення сечового міхура та часті відвідування туалету.

Гостра затримка сечовипускання зазвичай дає весь спектр симптомів з больовими відчуттями. У найбільш гострих випадках струмінь може різко перерватися, наприклад, при закупорці уретри каменем.

Діагностика захворювань, що провокують затримку сечовипускання

Діагностувати затримку сечовипускання нескладно за явними ознаками даного порушення. Але важливо визначити захворювання, яке провокує появу цього симптому.

Зазвичай для діагностування патологій, що викликають затримку сечовипускання, призначають:

• УЗД органів малого таза: сечового міхура, уретри, простати.
• Цитоскопію та інші ендоскопічні методики.
• Рентген з контрастною речовиною.

Для того, щоб виключити психосоматичні причини, потрібна консультація лікаря-невропатолога.

Важливо провести диференціальну діагностику з анурією – це стан, при якому сеча перестає виділятися нирками в нормальних кількостях. При анурії позиви мочитися дуже слабкі або взагалі відсутні.

Лікування затримки сечі

При гострій ішурії потрібна термінова медична допомога. Зазвичай в цьому випадку робиться катетеризація сечового міхура, що дозволяє нормалізувати відтік сечі. У деяких випадках виникає необхідність в цистостомії, коли хірург виводить трубку для відходу сечі через черевну стінку на передню частину живота.

Якщо виникає підозра, що причина ішурії психологічна, може допомогти обмивання статевих органів водою, дзюрчання води, уколи М-холіноміметиків.

Основний напрямок лікування при затримці сечі – терапія захворювання, що викликало це явище. Це може бути консервативне лікування або ж хірургічна операція по усуненню каменів, видалення пухлини, стриктур та т. ін.

Якщо затримку сечі викликали лікарські препарати, їх необхідно скасувати.

При появі симптомів затримки сечі обов'язково зверніться до лікаря (сімейного лікаря, уролога, нефролога), щоб з'ясувати причину її виникнення та своєчасно почати лікування основного захворювання.