Мегаколон

Мегаколон – це порок товстої кишки, при якому відбувається її розширення, або розширення її окремої частини. Патологія проявляється запорами, метеоризмом, збільшенням обсягу живота, кишковою непрохідністю та симптомами калової інтоксикації.

Це захворювання вимагає лікування, яке може включати застосування консервативних методів або операцію.

Причини виникнення мегаколона

Розрізняють декілька видів мегаколона, і для кожного існує своя причина виникнення:

• Вроджений мегаколон або хвороба Гіршпрунга. Розвивається внаслідок вродженого недорозвинення іннервації товстої кишки.
• Психогенний мегаколон. Має нейрогенний характер походження.
• Обструктивний мегаколон. Формується внаслідок наявності механічної перешкоди (пухлин, рубцевих звужень).
• Ендокринний мегаколон. Розвивається на тлі ендокринних порушень.
• Нейрогенний мегаколон. Є наслідком захворювань ЦНС.
• Токсичний мегаколон. Може розвинутися після попадання в кров ряду хімічних речовин, наприклад, внаслідок вживання деяких лікарських препаратів, або внаслідок активності інфекційного патогену, що виділяє токсичну хімічну речовину.
• Ідіопатичний мегаколон. Розвивається з невідомої причини.

Симптоми мегаколона

Яскравість проявів симптомів пов'язана з тим, наскільки велика ділянка кишківника залучена в патологічний процес.

Якщо має місце вроджений мегаколон, то дитина з перших днів життя не може самостійно ходити в туалет. Живіт роздувається, виникає сильний метеоризм, з'являються ознаки інтоксикації. В туалет вдається сходити тільки після клізми.

При інших видах мегаколона запори та метеоризм також можна вважати основною ознакою хвороби. У деяких випадках запори можуть змінюватися проносами, які тривають декілька днів. Також симптомами хвороби можуть бути нудота, блювота, біль у животі, анемія.

Залежно від ступеня прояви симптомів розрізняють компенсаційну, субкомпенсаційну та декомпенсаційну стадії.

У якості ускладнень мегаколона може розвиватися сильний дисбактеріоз, виникати виразки стінок кишківника. Може розвинутися кишкова непрохідність, при цьому з'являється сильний біль в області кишківника, сильна блювота. Також як ускладнення може розвинутися перитоніт.

Найчастіше хвороба розвивається поступово, але стан неухильно порушується. Іноді стан може на час поліпшуватися, причому поліпшення здатне тривати 10-15 років. Але потім під впливом провокуючих чинників мегаколон знову активізується.

Діагностика мегаколона

Діагностика при підозрі на мегаколон включає комплекс методів. Проводиться огляд проктолога та пальпація кишківника. При мегаколоні характерно, що після натискання на передню стінку живота в ній залишаються вм'ятини.

Призначається рентген кишківника, робиться аноректальна манометрія. Проводиться колоноскопія, під час якої можуть братися зразки тканин (біопсія), які потім досліджуються.

Лікування мегаколона

Тактика лікування мегаколона підбирається в залежності від форми захворювання та стадії хвороби. Лікування може бути хірургічним і консервативним.

Консервативна терапія включає наступний комплекс методів:

• спеціальну дієту, з додаванням великої кількості клітковини,
• призначення ферментів, пробіотиків, що поліпшують стан мікрофлори,
• препарати, що стимулюють моторику кишківника,
• вітаміни,
• клізми,
• масаж живота,
• лікувальну фізкультуру та фізіотерапію.

Можливо також порекомендувати оперативне лікування, яке передбачає видалення розширеної ділянки кишківника.