Остеомаляція

Остеомаляція – це хвороба, яка зачіпає кісткову тканину. При даній патології зростає обсяг кісткової тканини, але вона стає недостатньо мінералізованою, надмірно м'якою та гнучкою. В результаті кістки стають гнучкими, що підвищує ризик переломів та може супроводжуватися болями, викривленням хребта, порушеннями ходи.

Причини виникнення остеомаляції

Основу кісток складають мінералізована складова (що включає фосфор та кальцій), вона додає жорсткість. Також в складі кісток є колагенові волокна, які надають кісткам гнучкість. У нормальному стані в кістковій тканині йдуть 2 паралельних процеси: кісткоутворення та руйнування старої кісткової тканини. При остеомаляції створення нової кісткової тканини відбувається з недостатнім формуванням мінералізованої складової та збільшенням маси колагенових волокон.

Залежно від того, якого елемента не вистачає для мінералізації кісток, розрізняють два різновиди остеомаляції:

• Кальціпенічну. Характеризується нестачею кальцію.
• Фосфоропенічну. Супроводжується порушенням відкладення фосфатів в кістках.

Серед причин, що призводять до остеомаляції, можна назвати:

• нестача вітаміну D, призводить до дефіциту кальцію в кістках,
• надмірна екскреція кальцію та фосфору нирками,
• цироз печінки,
• хвороби нирок,
• хвороби шлунково-кишкового тракту, внаслідок яких порушується всмоктування кальцію та фосфору,
• гіперфункція паращитоподібних залоз може привести до порушень фосфорного обміну,
• вживання ряду лікарських препаратів.

Розрізняють чотири форми остеомаляції в залежності від того, в якому віці вона розвивається: дитяча, остеомаляція у вагітних, патологія, що розвивається при клімаксі та стареча форма.

Симптоми остеомаляції

Дана патологія може розвиватися безсимптомно, або ж може виникати ряд характерних ознак:

• Погіршення тонусу м'язів та помітне зниження м'язової сили,
• Больові відчуття в області попереку, стегон, грудної клітки,
• Парестезія – порушення чутливості,
• Труднощі при спробах підняти та розсунути ноги,
• Часті переломи.

Можуть виникати порушення в роботі травної системи, серцево-судинної системи.

У дітей і підлітків зазвичай уражаються трубчасті кістки, може відбуватися деформація кісток грудної клітини та ніг.

Остеомаляція у вагітних вражає частіше кістки таза, стегон, хребта в області крижів.

При клімаксі остеомаляція призводить до викривлення хребта, зазвичай в грудному відділі, супроводжується болями в спині.

Стареча остеомаляція призводить до частих переломів, формуванню «горба» через компресійні переломи хребців, зміни ходи.

Діагностика остеомаляції

Для діагностики остеомаляції важливі лабораторні аналізи та результати рентгенологічних досліджень кісток.

Для того, щоб точно поставити діагноз і не переплутати з остеопорозом проводять гамма-фотонову абсорбціометрію кісток або біопсію кісток.

Лікування остеомаляції

Лікують остеомаляцію консервативними методами. Призначаються вітамін D, фосфор, кальцій. Також рекомендується лікувальна гімнастика, масаж, УФО. Позбутися больових відчуттів можна за допомогою вживання анальгетиків.

Якщо остеомаляція розвинулася під час вагітності, також призначається вживання вітамінів та мікроелементів, може рекомендуватися кесарів розтин.

При важких формах остеомаляції може знадобитися оперативне втручання.

Лікуванням остеомаляції займається ортопед або травматолог. Однак може знадобитися консультація ендокринолога, нефролога та лікарів іншого профілю.

Дане захворювання досить серйозно, і, якщо не звернутися до лікаря та не розпочати лікування вчасно, це може привести до інвалідизації.