Гострим гастроентеритом називають інфекційне захворювання, при якому одночасно запалюються слизові оболонки шлунка і тонкого кишечника. Хвороба широко поширена в країнах третього світу, де інфекція, що викликає її, легко передається через забруднену воду. У розвинених країнах гастроентеритами частіше заражаються при контакті з хворою людиною або вживанні несвіжою їжі, що містить патогенні мікроорганізми.
Види гастроентериту
Залежно від причини і характеру інфекції, що викликала запалення в шлунково-кишковому тракті, виділяють кілька видів гастроентериту:
- Бактеріальний — викликаний сальмонелами, холерним вібріоном, дизентерійними паличками або іншими бактеріями.
- Вірусний — спровокований коронавірусною, ротавірусною або парвовирусною інфекцією.
- Токсичний — розвивається при отруєння токсичними речовинами або деякими лікарськими препаратами.
- Алергічний — викликаний індивідуальною непереносимістю спожитих в їжу продуктів харчування.
- Аліментарний — розвивається в результаті переїдання, вживання великої кількості гострої їжі чи алкоголю.
Крім гострого також існує хронічний гастроентерит. У більшості випадків він розвивається через неправильне харчування, коли людина тривалий час зловживає шкідливою їжею і алкогольними напоями.
Симптоми гострого гастроентериту
Основним симптомом гострого ентериту є діарея. У всіх без винятку хворих з'являється багаторазовий рідкий стул і цілий ряд інших симптомів, характерних для харчового отруєння.
Найбільш часті з них:
- спазми і сильні болі в животі;
- нудота і багаторазова блювота;
- метеоризм;
- слабкість;
- сонливість;
- втрата апетиту;
- лихоманка і підвищена пітливість;
- ломота в суглобах і м'язові болі у всьому тілі.
На тлі зневоднення, викликаного діареєю і блювотою, у багатьох хворих з гострим гастроентеритом спостерігається зниження маси тіла, сухість у роті і постійна спрага. Такий стан є надзвичайно небезпечним і вимагає негайної корекції за допомогою регідратаційної терапії.
Діагностика і лікування
У більшості випадків діагностика гастроентериту не складає проблеми, оскільки захворювання має характерну клінічну картину. У деяких випадках хворим можуть робити додаткові аналізи, що дозволяють ідентифікувати збудника інфекції.
Хворого з гострим гастроентеритом госпіталізують в інфекційне відділення і лікують в умовах стаціонару. Якщо людина потрапила в лікарню на ранніх стадіях хвороби, їй обов'язково промивають шлунок і дають ентеросорбенти.
Найбільш важливим кроком у лікуванні хвороби є поповнення об'єму рідини, втраченої при блювоті і діареї. Для цього хворому проводять замісну терапію за допомогою ізотонічного і сольових розчинів (Дисоль, Лактасол, Глюкосолан, Санасол, Трисоль). Разом з тим людині призначають спеціальну щадну дієту і медикаментозну терапію, спрямовану на полегшення симптомів гастроентериту. При тяжкій бактеріальній інфекції в схему лікування також можуть включати антибіотики.