Шистосомоз

Шистосомозом називають важке паразитарне захворювання, що викликається черв'яками роду Schistosoma. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я, в 2018 році кількість хворих шистосомозом становило цілих 229 млн чоловік. Інфекція поширена переважно в Африці і країнах Азії. Зараження шистосомозом відбувається в основному через воду — при питті, купанні, риболовлі або побутовому використанні води, зараженої шистосомами.

Примітно, що паразити можуть проникати в організм не тільки перорально, а й через цілу, неушкоджену шкіру.

Шистосомоз може мати як гострий, так і хронічний перебіг. Клінічна картина хвороби залежить від того, яким саме паразитом була заражений людина. Всього існує кілька різновидів шистосом.

Сечостатевий шистосомоз

Збудником сечостатевого шистосомозу є шистосома кров'яна — Schistosoma haematobium. Хвороба широко поширена по африканському континенту, а також на Близькому Сході. Вона вражає переважно бідні громади, які займаються сільським господарством і рибальством.

Паразит проникає в організм через шкірні покриви, після чого чого мігрує в кровоносні судини сечового міхура, які є місцем його проживання. Активна життєдіяльність хробака викликає ураження сечового міхура, сечоводів і навіть нирок. Головною ознакою даної патології є поява крові в сечі. У жінок також можливі ураження геніталій, вагінальні кровотечі і болі при статевому акті. У важких випадках шистосомоз може викликати безпліддя.

Кишковий шистосомоз

Кишковий шистосомоз виникає в результаті заковтування яєць паразита або їх проникнення через шкіру. Потрапивши в організм, черви досягають судин кишечника і живуть там, викликаючи появу характерних симптомів хвороби.

Розвиток кишкового шистосомозу можуть викликати кілька видів хробаків:

• Шистосома Менсона — поширена в Африці, Бразилії, Венесуелі, на Близькому Сході і в країнах Карибського басейну.
• Шистосома японська — мешкає в Індонезії, Китаї, на Філіппінах.
• Schistosoma guineensis і Schistosoma intercalatum — поширені у вологих лісових районах Центральної Африки.

Для кишкового шистосомоза характерна поява виражених болів в животі, діарея і кров у фекаліях. В тяжких випадках у хворих спостерігається збільшення печінки і селезінки, що зазвичай буває пов'язано зі скупченням рідини в черевній порожнині і підвищенням кров'яного тиску в абдомінальних судинах.

Діагностика і лікування

Для діагностики шистосомоза потрібно виявлення яєць паразита в крові або сечі хворого. Підтвердити діагноз можна і шляхом виявлення антитіл і / або антигенів шистосом в зразках крові. В районах з низькою поширеністю інфекції для діагностики також можуть використовувати серологічні та імунологічні тести.

Для боротьби з хворобою використовують Празиквантел — протипаразитарний препарат, рекомендований ВООЗ. Як показує практика, він ефективний при всіх формах шистосомоза. Як правило, його призначають одноразово в дозі 30 мг / кг ваги. Препарат вважається максимально безпечним, має мінімум побічних ефектів і дозволений до застосування дітям і вагітним жінкам.