Скарлатина

Скарлатина - це гостре інфекційне захворювання, при якому уражається ротоглотка, виникає висип та інтоксикація. Ця недуга частіше виникає в осінньо-зимовий період. До того, як були відкриті антибіотики, це захворювання вважалося вкрай важким і було однією з поширених причин смерті в дитячому віці.

Причини появи скарлатини

Скарлатина розвивається при попаданні в організм β-гемолітичного стрептокока групи А. Заразитися ним можна від хворої людини або носія. Хвора людина особливо заразна в перші три дні хвороби. Через 2-3 тижні після початку хвороби ймовірність заразитися від хворого повністю зникає.

Шляхи зараження:

• Повітряно крапельний. Коли одна людина в процесі кашлю або чхання передає збудник в повітря, а інша його вдихає.
• Контактний. Наприклад, можна заразитися скарлатиною, вживаючи забруднені харчові продукті, через брудні руки.

Скарлатина розвивається, якщо у людини немає до неї імунітету. Такий імунітет зазвичай виникає після хвороби. Тобто після одужання людина не може захворіти на скарлатину знову. Але приблизно у 20% випадків вона може залишитися носієм цієї інфекції.

Симптоми скарлатини

Скарлатина характеризується гострим перебігом та дає яскраву симптоматику. В першу чергу підвищується температура до 39 градусів. З'являються ознаки інтоксикації: головний біль, нудота, ломота, тахікардія. Можуть навіть виникати блювота і судоми.

Розвивається ангіна, при цьому слизова набуває характерного яскраво червоного кольору, виникає так званий «палаючий зів».

У перші дні язик покривається щільним жовто-сірим нальотом. Потім поступово відбувається очищення язика (починається з кінчика язика) і колір язика стає теж яскраво червоним. Виникає гіпертрофія сосочків язика.

Одночасно в перші дні з'являється яскраво червона дрібна висипка, яка зазвичай розташовується на обличчі, у верхній частині тіла, в шкірних складках, на згинах суглобів. Вона може зливатися та свербіти. Спочатку вона з'являється на щоках, а потім поширюється далі.

Для скарлатини характерний симптом Пастіа - коли висип згущається у складках шкіри, утворюючи червоні смужки. Зазвичай висип тримається 3-5 днів, а потім зникає.

Ще один симптом скарлатини - лущення шкіри з великими лусочками (в першу чергу на долонях та стопах).

Якщо на скарлатину хворіє дорослий, то картина може бути змазана й симптоми можуть виявлятися не дуже яскраво.

Ускладненнями при скарлатині можуть бути отит, лімфаденіт, гломерулонефрит, артрит, запалення легенів. Для того, щоб не допустити виникнення цих хвороб, скарлатину потрібно своєчасно лікувати.

Діагностика та лікування скарлатини

Лікар може діагностувати скарлатину за характерними зовнішніми проявами. Також можуть призначатися лабораторні аналізи крові, додаткові методи інструментальної діагностики (при підозрі на виникнення ускладнень (наприклад, ЕКГ, УЗД і т.ін.)

Зазвичай скарлатина лікується в домашніх умовах, але при важких формах рекомендується госпіталізація.

Лікування скарлатини зазвичай включає постільний режим в дні високої температури та гострої симптоматики, щадну дієту без грубої занадто гострої їжі, застосування медикаментозної терапії. Зазвичай при скарлатині призначаються антибіотики, найчастіше пеніцилін. Але при необхідності в індивідуальному порядку можуть підбиратися й інші антибіотики. Курс лікування антибіотиками при скарлатині зазвичай 10 днів.

Для пом'якшення симптомів ангіни застосовуються всілякі полоскання для горла. Також можуть застосовуватися жарознижувальні засоби, протизапальні препарати. Підбирати препарати, визначати дози антибіотиків та контролювати перебіг хвороби повинен лікар.